Сьогодні в нашій родині особливий день — 10 років виконується старшему синочку Кирюше. Не хочеться перечисляти всі наші проблеми: розлад аутистичного спектру (РАС), алалія (ЗПМР), гіперактивність (СДУГ) та багато іншіх. Сьогодні у мене особливі почуття. Ми багатого досягли, а річ у Кирюші з’явилася завдяки професору Вагифу Мамедовичу. Початок розмови через 2 неделі після 1 цикла лечень. Багато батьків думають, що з’являється мова й вирішуються всі проблеми, але після цього все тільки починається! Ми лікуваліся у професора та змінили 3 садочка, 2 рази ходили в 1 клас. Тому тепер Кирюша вчиться за однією з найскладніших програм, яка випереджає на 1 рік. Да, успіхи різні, до сих пор не любить виступати перед класом, не любить вчити вірши, тому за математикою він один з найкращих у класі. Сегодня свято не тількі в нас. Кирюшина соціалізація, його знання — це результат роботи педагогів, нас батьків та обовязково — Професора. Якщо у Кирюши не було вдосконалень, то я б не вирішилась на третю дитину в нашої родині )))
Дякуємо всім за внесок в нашу дитину, за віру в нього. Дорогу здолає той, хто йде.
Всім батькам бажаємо сил та терпіння, Вагифу Мамедовичу — Здоров’я та здійснення всіх планів!
Наша жизнь разделена на 2 части: до встречи с профессором и после. Долгий путь, много работы сделано, мы изменились, поменяли мировоззрение, форму общения с ребенком, прочитали все Ваши книги...