Причини аутизму

Висуваються різні теорії, що пояснюють причини аутизму:

• Біологічна природа (спадковість, патології ендокринної системи, захворювання крові та ін.)
• Конституційно-генетична причина резидуально-органічної патології центральної нервової системи (внаслідок пре-, пери, і постнатальної патології розвитку)
• Аутосомно-рецесивний напрямок, аутизм зустрічається при розумовій відсталості (синдром Дауна, синдром Х-ламкості)
• Психогена природа, нездатність дітей емоційно взаємодіяти з оточуючими (дефект афективного контакту) або відсутність в ранньому дитинстві материнського тепла і уваги, афективної позитивної атмосфери

Маленькі пацієнти професора Рахманова після проходження чергового курсу психосоціальної реабілітації

Види, форми та класифікація аутизму і аутичного кола (спектра) розладів по професору Рахманову

Гіперактивна форма

Гіперактивна форма характеризується гіперактивною поведінкою в мікро- і макросереді.

Виділяються:

а) Гіперактивність з дефіцитом уваги, з підвищеною збудливістю і емоційною нестійкістю, імпульсивністю, стереотипними рухами (моторна стереотипія), несформованою інтелектуальною діяльністю (помірною або важкою розумовою відсталістю), відставанням в психомоторному, психомовному розвитку і неконтрольованою поведінкою в мікро- і макросереді;

б) Гіперактивність з відносно помірною збудливістю і емоційною нестійкістю, імпульсивністю, з легкою когнітивною діяльністю розумової відсталості легкого ступеня, з затримкою в психомоторного, психомовного розвитку і відносно контрольованою поведінкою в мікро- і макросереді.

Відчуженість

Відчуженість (відстороненість, неприв’язаність) характеризується відстороненістю від реального життя і, частково, від свого “Я”, а також порушенням комунікативних навичок, наростанням індиферентності до оточення, затримкою і відставанням дизонтогенеза, з наступним відставанням когнітивних процесів, затримкою психомоторного, психомовного, психосенсорного розвитку та інші. Відчуженість – є більш глибока, ніж відстороненість і характеризується відчуженням від навколишнього. Різниця цих двох станів визначається за рівнями неприв’язаності до чуттєвих об’єктів.

Оглушення

Оглушення характеризується розладом свідомості (непродуктивним), для якого характерно легке, неглибоке вимикання свідомості. При цьому ускладнені орієнтація на місцевості (в навколишній обстановці), в часі, підвищення порога всіх (сенсорних) подразників, утруднення дії психічних процесів, часто з психомовною, психомоторною, психосенсорною загальмованістю, рідше – з разгальмованістю.

Апатична форма аутизму

Апатична форма аутизму характеризується зниженням емоцій, байдужістю до себе, сверхзагальмованістю до навколишнього світу або короткочасною психічної активністю при задоволенні фізіологічних потреб, або сильною мотивацією ззовні (показ улюбленої іграшки, їжі) та ін. У таких дітей збережено невербальне спілкування і наслідування, яке слабо розвинене у дітей з відчуженістю і відсутнє у дітей з оглушенням.

Сенситивна форма аутизму

Сенситивна форма аутизму характеризується плаксивістю, сльозливістю, “моторним плачем” і т.п., а також підвищеною чутливістю до оточення, до того, що відбувається з хворим в поєднанні з підвищеною тривожністю, страхом нової обстановки, людей, подій, дій, страхом темряви, самотності (часто – симбіоз з матір’ю) та ін.

Змішана форма аутизму

Змішана форма аутизму: гіперактивно-відчужена, гіперактивно-оглушена, гіперактивно-оглушена-відчужена, сенситивно-гіперактивна форма, апатично-сенситивна форма.

Конституційно обумовлена ​​форма аутизму

Конституційно обумовлена ​​форма, тобто генетично – в рамках сім’ї та рідних.

Аутизм. Нормотонічна форма.

Аутизм. Нормотонічна форма. Поняття нормотонічна форма аутизму в клінічній практиці охоплює психічну діяльність, соціальну поведінку, афективну сферу, воно більш характерно для дітей, які пройшли адекватні лікувально-реабілітаційні заходи і знаходяться в благополучних соціально-побутових умовах. У таких дітей більш адекватний тип поведінки, погляд, невербальне, частково вербальне спілкування, збережені розвинені наслідувальні здібності, формальна соціальна, емоційна перцепція та ін.

Слід зазначити, що ці явища нестійкі. При припиненні лікувально-реабілітаційних заходів, в т.ч. при виникненні навіть незначної психотравмуючої ситуації, несприятливих соціально-побутових умов, стан дітей може погіршитися, відбутися його загострення.

Атипова форма аутизму

Атипова форма аутизму характеризується безпричинним проявом в сім’ях з сприятливими соціально-побутовими умовами (в анамнезі пре-, пери і постнатального періоду є органічні-причинні фактори, органічні резидуальні патології ЦНС, хромосомні патології, порушення обмінних процесів, психотравми та ін.)

Професор Рахманов лікує аутизм і аутичного спектру розлади за допомогою власної безмедикаментозної методики. Цей метод захищений патентами і визнаний в інших країнах. Головний мозок має величезний запас міцності і основне завдання – змусити здорові клітини мозку працювати замість загиблих або постраждалих. Способи зробити це підбираються індивідуально для кожного пацієнта.