Розлади соціального функціонування: елективний мутизм; реактивний розлад прихильностей

Головна ознака розладу соціального функціонування (елективний мутизм; реактивний розлад прихильностей) – порушення соціальної поведінки, адекватного дитячому і підлітковому віку. Основною причиною виникнення подібних відхилень є умови, які тривалий час заважають нормальному розвитку дитини. В цьому випадку відсутні грубі порушення інтелектуального і емоційного розвитку, характерні для дефектів, що поширюються на всі сфери функціонування.

Елективний мутизм – розлад соціального функціонування, специфікою якого виступає неможливість говорити в певних соціальних ситуаціях при збереженій здатності говорити і розуміти мову.

Наприклад, повна німота спостерігається в стінах школи в цілому або обмежується тільки класним приміщенням, коли дитина не розмовляє ні з учителями, ні з однокласниками. Іноді мовчить тільки в присутності деяких вчителів або одного вчителя / вихователя, вільно і грамотно розмовляючи з дітьми. Перевірка якості знань в цих випадках проводиться письмово через домашні завдання, відповіді на питання, реферати.

Найчастіше діти з елективним мутизмом, уникаючи вербального контакту, охоче використовують для комунікації міміку і пантоміму. В інших випадках діти завмирають в присутності певних людей або всіх сторонніх, не дозволяють до себе торкатися, не дивляться в очі до співрозмовника, тримаються напружено, сидять низько схиливши голову і втягнувши в неї плечі. Є випадки, коли дитина відмовляється говорити в присутності сторонніх, оскільки йому представляється власний голос “смішним”, “дивним” і т.д.

В анамнезі багатьох дітей з подібним відхиленням виявляється затримка мовного розвитку, порушення артикуляції або дизартрія. Діти можуть проявляти сором’язливість, тривожність, пасивність, надмірнеу впертість, прагнення маніпулювати оточуючими. Вони, як правило, прив’язані до матері, і відчувають себе нещасними при розлуці з нею.

Реактивний розлад прихильностей – це розлад соціального функціонування, який притаманний немовлятам і дітям до 5-річного віку, обумовлений жорстоким поводженням або зневажливим ставленням вихователя (батька) і характеризується стійким порушенням емоційного зв’язку з ним, в основному негативізмом, настороженістю і агресивністю.

Характерні також боязкість, порушення контакту з однолітками, самоагрессия, апатія і байдужість, а в тяжких випадках – порушення фізичного благополуччя і зростання. Діти відрізняються суперечливістю емоційних реакцій: дитина відштовхує дорослих при спробі його заспокоїти, підходить до них, відвернувши обличчя в сторону, не дивиться в очі близьким, прагне до них і одночасно уникає тактильного контакту, тікає, коли зустрічається з кимось із батьків, часто сидить нерухомо, зіщулившись, з застиглим поглядом, виглядає байдужим, цікавиться грою інших дітей, але контакту з однолітками заважають амбівалентні емоційні реакції, в тому числі несподівана агресія. У важких випадках нерідко виникає затримка або припинення росту, часті соматичні захворювання, в основному респіраторні інфекції.

Відгуки про лікування
батьки дитини 8 років, Україна
Хочу висловити подяку професору Рахманову Вагіфу Мамедовичу! У дитини 8 років — синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДВГ), що супроводжується розсіяністю уваги, швидкою втомлюваністю, іноді це агресія по відношенню до однолітків, проблеми з комунікацією, соціалізацією, звідси замкнутість і небажання йти на контакт. Часто перебував у «своєму світі», говорив не в...
Читати повний відгук
Мама Ірина
У моїй вже 15-річної дочки – елективний мутизм. Розмовляє вона тільки з обмеженим колом осіб – в нашому випадку, з рідними і дітьми – своїми ровесниками. Взагалі не говорить зі сторонніми дорослими. Плюс купа всяких страхів, в основному, надуманих. Плюс гіперстеснітельность і нелюбов до особистої гігієни. Я не буду перераховувати...
Читати повний відгук
Читати інші відгуки