Реакція на важкий стрес і порушення адаптації, депресія

Реакція на важкий стрес і порушення адаптації ідентифікуються не тільки на основі симптомів і характеру протікання захворювання, але також на основі очевидності впливу можливих причин, таких як: несприятлива ​​подія в житті, що викликала гостру стресову реакцію, або значна зміна в житті, що призвела до тривалих неприємних обставин і обумовила порушення адаптації.

Залежно від термінів виникнення виділяють наступні типи розладів.

Гостра реакція на стрес

Виникає відразу після травми. Симптоми калейдоскопічі, можуть змінюватися і самостійно зникають без втручання лікаря. Можлива загальмованість, сплутаність свідомості, тривога або депресія, ейфорія або гнів, хворі можуть скаржитися на серцебиття, нудоту, труднощі дихання. Зазвичай проходить протягом 3-х діб або може перейти в посттравматичний стресовий розлад.

Посттравматичний стресовий розлад

Затяжна або відстрочена реакція на стрес. Характеризується депресивним станом, спалахами спогадів (флешбеки), нічними кошмарами, дратівливістю і агресивністю, відчуженням, нападами паніки, іноді – пристрастю до алкоголю або наркотиків. Може тривати роками.

Розлади адаптації

Виникають в період значних життєвих змін і можуть проявлятися короткочасної або затяжною депресивної або тривожно-депресивною реакцією.

Реакція горя

Виникає у відповідь на смерть близької людини. Виявляється зацикленням на померлого, розмовами про нього, відстороненістю, депресією. Для реакції горя характерні п’ять стадій (етапи прийняття) – заперечення, гнів, торг, депресія, смиренність. «Застрягання» на одній з них може привести до пролонгації бідкання і розвитку інших розладів.

Депресія або депресивний синдром

Патопсихологічний синдром, який характеризується короткочасним або хронічним протіканням зниження невмотивованого депресивного настрою (гіпотимія).  Втратою здатності переживати радість (ангоденія), позитивні інтереси, отримувати задоволення, зниженням (гальмуванням) інтелектуальної психічної діяльності (брадипсихия), рухової загальмованості (брадикінезія), порушенням ритму сну, а також надмірною астенією і сонливістю.

Також можна спостерігати зниження інстинктивної діяльності (зниження або підвищення апетиту), зниження інстинкту самопожертви і самозбереження (суїцидальні висловлювання і дії), порушення когнітивних процесів – уваги, пам’яті, мислення.

Наприклад, песимістичний негативний погляд на те, що відбуваються навколо, втрата інтересу в мікро- і макросереді і до раніше звичної психічної і трудової діяльності, неадекватне підвищення або зниження оцінки власної особистості.

У хворих з тривогою емоційні переживання частіше спрямовані в майбутнє, у осіб з депресивним симптомокомплексом, навпаки, переживання в минулому: конфлікти, невдачі, що відбулися в ранньому віці, як в мікро- так і в макросереді є більш актуальними. Навіть незначні, давно забуті події, набувають таку значимість, що хворі можуть звинувачувати найближчих людей і міжособистісні відносини можуть придбати нестерпний характер.