Всім добрий день, мене звуть Олена, я мам Михайла, нам 9 років, діагноз: ранній дитячий аутизм (синдром Каннера). Живемо в Німеччині. C 26.03.2018 до 13.04.2018 ми проходили 12 етап лікування.
Миша захворів в півтора року після щеплення. В 3 роки нам поставили діагноз і повідомили, що по моя дитина стовідсотковий інвалід. Дитина пищав, вив, кричав, бився головою об стіни і підлогу, не говорив, не просився на горщик. в 5,5 років ми почали лікування у професора Рахманова.
Після другого циклу Міша став зі мною грати в м’ячик, після третього у нього з’явився інтерес до спільної гри з машинкою, будувати піраміду з кубиків, Міша став збирати картинку з трьох однакових частин. З’явилися вперше шиплячі звуки “ш” і “з”.
Коли сідає в Машину, тягне відразу-ж ремінь безпеки, тому що треба прістeгнуться. Виходячи з кімнати або з туалету вимикає світло. Під час четвертого циклу у нас поліпшилося розуміння. Під час п’ятого циклу Міша почав говорити, дуже повільно і обережно. Перше, що він сказав було “я” (так), коли я його запитала, чи хоче в туалет. На той момент говорив 10 слів, зміг сказати своє ім’я.
Дуже зросла цікавість. Став дивитися на людей і речі. Гіперактивність трохи менше стала. Чоловік теж приїхав з нами на чергове лікування. Обстановка в сім’ї нормалізувалася. Після сьомого циклу збільшилася понімаміе. Після миття посуду сортує ложки і виделки по відділеннях. Підмітає підлогу на кухні зі щіткою і совком 🙂 Каже 20 Cлово. Після 8 курсу нарешті почав ходити в туалет не тільки по маленькому, але і по-великому. Це найбільше досягнення. Їсть з ножем і виделкою.
З’явився інтерес до різних іграшок. З’явилася улюблений одяг. Повторює слова, короткі речення. Може сам сказати “Мене звуть Міхаель”, “у нього є цукерка”. Став менше їсти. Раніше не було почуття насичення і Міша їв без зупинки. Розуміє значно більше.
Вивчив цифри від 1 до 3. Пише на клавіатурі “мама” і “тато”. Може відповідати на питання “Що це?”. Показую, що мене цікавить і Міша каже: ніж, ніс, живіт, машина, нога. У процесі всього 9 лікування дитина стала краще розуміти мову.
Мислення: логіка з’явилася, хотів весь час додому. Останній тиждень я прокидалася, як завжди, о 6:00 і виявляла Мишу не поруч з собою, а біля вхідних дверей із зібраним валізою і одягненим для вильоту додому. Коли готую їсти, стоїть поряд з лопаткою, хоче заважати, щоб швидше приготувалося і покласти в тарілку.
Розмовні навички покращилися, пасивний словниковий запас збільшився, він може короткі речення з трьох слів повторити – “вовк їсть м’ясо”, “лисиця їсть м’ясо”, повторює слова з 2-3 складів.
Почав виявляти цікавість до логопедичних занять. Коду гарний настрій, займається з радістю.
Якщо раніше він не розумів, що ми від нього хочемо з зошитом, то зараз з усіх занять, які ми йому пропонуємо (а займатися він не любить і не хоче) лист-найулюбленіше. Миша може сам писати до 6 рядків в прописах. Він розуміє, що писати по пунктиру треба. Навіть розфарбовує краще.
Після 10 і 11 циклу, може зрозуміти умову “якщо, то”: приніс диню і ніж з кухні. Я кажу, що якщо комп’ютер виключиш, тоді і диню будемо їсти. Пішов і вимкнув. Ще один яскравий приклад зрослого розуміння: після обіду прибираю. Миша прибіг на кухню до мене. Я його запитала, де його тарілка. Він побіг і приніс і тарілку, і вилку з ножем.
Після останнього 12 етапу лікування тижні через 2 моя дитина став в 3 рази спокійніше і почав з радістю займатися. Сам мене веде до столу. Пише двома руками, з моєю допомогою і без, навчився рахувати до 10. Пpішёл додому до нас терапевт на заняття, почав Мишу на відео знімати і колегам посилати. Запитує: Ви його підмінили?
Я рада його успіхам, спасибі професорові і всім сотріднікам клініки. Те що у Мишка з’явилося протягом і після кожного циклу, дало зростання і розвиток. У мене теж поліпшення: кров’яний тиск нормалізувалася в процесі лікування. Yзли на щитовидній залозі зменшилися майже вдвічі, зараз по чуть-чуть при кожному контролі зменшуються.
Збираємося їхати на 13 курс лікування. Мета стала новою: активна мова і більше терпіння, якщо треба чекати чого-небудь.
Моор Олена, мама Михайла, 9 років.
На 4 день появился указательный жест. Любомир стал интересоваться книгами, собирать пазлы даже не по возрасту. Ночью спит глубоким сном до утра, не просыпается. А ранее часто просыпался ночью или рано утром и не спал 1-3 часа, смеялся и громко кричал. Стал кушать самостоятельно и стал менее переборчив к еде. Начал одеваться и обуваться самостоятельно. Хороший зрительный контакт, даже с посторонними людьми. Стал отзываться на своё имя.Я мама Любомира, 4 роки, на прізвисько Цесарик із Харкова. Ми пройшли чотири етапи (тобто один курс). І ми шалено раді нашим досягненням за один рік:
На 4-й день з'явився вказівний жест. Любомир став цікавитись книгами, збирати пазли навіть не за віком. Вночі спить глибоким сном до ранку, не прокидається. А раніше часто прокидався вночі або рано-вранці і не спав 1-3 години, сміявся і голосно кричав. Став їсти самостійно і став менш перебірливим до їжі. Почав одягатися і взутися самостійно. Гарний зоровий контакт, навіть із сторонніми людьми. Почав відгукуватися на своє ім'я...