Розлади розвитку моторної функції не можна пояснити розумовою відсталістю або будь-якими специфічними вродженими чи набутими неврологічними порушеннями.
Поширеність становить близько 6% серед дітей у віці від 5 до 11 років. Найчастіше зустрічається у хлопчиків.

При розладі розвитку моторної функції спостерігаються порушення динамічного та кінетичного праксису. У ранньому дитинстві моторна незручність зачіпає усі сфери діяльності, що вимагають координації. Хода нестійка, діти часто спотикаються і вдаряються об перешкоди, повільніше навчаються бігу, у них пізно формуються пов’язані з моторикою навички самообслуговування (застібання гудзиків, зав’язування шнурків і т.п.). Несформованість рісуночно-графічних навичок часто створює проблеми в період початкового навчання: поганий почерк, недотримання рядків, уповільнений темп роботи.

Ступінь порушень варіює від порушень “тонкої моторики” до грубої рухової дискоординации. У старшому віці часто відзначають вторинні розлади (занижена самооцінка, емоційні та поведінкові розлади).