Всім добрий день! Мене звуть Анатолій, живемо в Америці, Маямі. У мене онук на ім’я Даніел, діагноз поставили аутизм. До 3.5 років ходили з данин по всім лікарям, держава виділили психолога, проводили заняття на розвиток дитини, але результатів на поліпшення не було. Дитина була постійно в «своєму світі» і дуже рідко від туди повертався. Ні коли не входив в контакт з нами, не дивився в очі, був завжди далеко в собі.
Лікарі говорили, що Ви не хвилюйтеся, держава сплатить всі витрати на утримання такої дитини – до самої пенсії, але від цих слів хотілося «рвати і метати».
Наші хороші друзі розповіли нам, що є мед. центр в Дніпрі, де лікують аутизм. Ми відразу ж зв’язалися по телефону і Вагіф Мамедович погодився нас прийняти на консультацію, а пізніше і на лікування.
Зараз Дані 5 років, ми вже були на лікування 3 етапи, це великий курс лікування: тут і логопед по імені Дарина – щоденні заняття, Дар’я людина своєї справи, вміє підхід до кожної дитини. Комфортні і чисті кімнати, де проходить лікування, є їдальня з кухнею, де можна завжди розігріти і поїсти їжу. Кімната для масажу ніг і рук, сенсорна кімната, заняття танцями, голковколювання, катання на конях, прогулянки з дітьми по саду.
Про двір, хочу окремо сказати, тут є для дітей все: дитячі гойдалки, гірки, пісочниця, самокати, велосипеди, білки, качки, павичі, красивий фонтан, безліч казкових персонажів у вигляді маленьких статуй, різні красиві дерева – словом по-домашньому. Чи не озброєним оком видно, скільки професор вкладає своєї праці, на утримання мед. центру. Він просто живе цим, і хочу нагадати що лікування Вагіф Мамедович проводить 7 днів на тиждень, без вихідних, вже багато років.
На сьогоднішній день мій онук: дивиться в очі, зустрічає мене з роботи, по-чоловічому тисне руку, цілує і дає себе цілувати, просить їсти і самостійно їсть, ходить в туалет по потребам. З нашою допомогою одягається, із задоволенням займається музикою, малюванням, пазли складає – так швидко, граємо разом. Вранці робимо зарядку, любить дуже розглядати книги, дитина стала зовсім іншим за ці 1.5 року.
До першого етапу лікування, було багато шкідливих звичок: телефон не випускав з рук, відбирали з істерикою і сльозами, рух руками, косив очі, ходив на носках, звуки дивні вимовляв – це все пішло вже після першого курсу, на 20-й день лікування . На превеликий жаль на сьогоднішній день у Дані ще не з’явилася мова, але ми дуже віримо, що цей день прийде, чекаємо з нетерпінням і прикладаємо всі зусилля.
Вагіф Мамедович, я Вам безмежно вдячний, хочу, щоб Ви знали, я Вас вважаю геніальним фахівцем, знавцем своєї справи, які заслуговують на найвищих нагород !!!!!
Спасибі Вам, що ви щодня з року в рік допомагаєте людям, за ваш складний, наполегливий і благородну працю !!!
Ви повертаєте людям здоров’я, даруєте надію і віру.
Береже вас Господь!!
Анатолій Гайдай
США, Маямі
На 4 день появился указательный жест. Любомир стал интересоваться книгами, собирать пазлы даже не по возрасту. Ночью спит глубоким сном до утра, не просыпается. А ранее часто просыпался ночью или рано утром и не спал 1-3 часа, смеялся и громко кричал. Стал кушать самостоятельно и стал менее переборчив к еде. Начал одеваться и обуваться самостоятельно. Хороший зрительный контакт, даже с посторонними людьми. Стал отзываться на своё имя.Я мама Любомира, 4 роки, на прізвисько Цесарик із Харкова. Ми пройшли чотири етапи (тобто один курс). І ми шалено раді нашим досягненням за один рік:
На 4-й день з'явився вказівний жест. Любомир став цікавитись книгами, збирати пазли навіть не за віком. Вночі спить глибоким сном до ранку, не прокидається. А раніше часто прокидався вночі або рано-вранці і не спав 1-3 години, сміявся і голосно кричав. Став їсти самостійно і став менш перебірливим до їжі. Почав одягатися і взутися самостійно. Гарний зоровий контакт, навіть із сторонніми людьми. Почав відгукуватися на своє ім'я...