Коркова сліпота
Кислинская Наталія. Івано-Франківська обл., Україна

Встановлений діагноз – коркова сліпота. Але, почну з головного – нам пощастило. Нам вдалося визначити дочку Маргариту на лікування в НДІ Дитячої та сімейної психіатрії, де зустрілися зі справжнім лікарем – чарівником. Ця подія стала в родині щасливим провісником лікування дорогий і коханої дівчинки. Так, доля до нас виявилася прихильною. Ми зустріли людину, що повернув в нашу сім’ю, в наш будинок спокій і умиротворення. Ім’я цього чарівника – доктор Рахманов. Йому я і вклоняюся низько в пояс.

Коркова сліпота. Відгуки про лікування. Маргарита з мамою Наталею та професором Рахманова

Маргарита з мамою Наталею та професором Рахманова

Маргарита моя молодша дочка. На світло вона з’явилася, на жаль, завдяки розродження з використанням вакуумної екстракції. І в результаті дитина з першим ковтком повітря отримав травму – кефалогематома 2 ступеня лівої потиличної частини, за шкалою Апгар 7/9. На момент виписки з пологового будинку цей показник вже дорівнював 9/9 …. Від родової травми моя дочка до року життя так і не впоралася.

Тому поведінку і розвиток проходили досить складно. Дитина поводився, як незрячий, при тому, що 2 кандидата медичних наук – обласний офтальмолог і невропатолог розглянули у дочки тільки горизонтальний ністагм і часткову атрофію дна зорових нервів. Вони порахували, що при підборі хорошою лінзи Маргарита зможе добре бачити і нормально розвиватися …

Мене подібне не влаштовувало. Материнське серце, тим часом, підказувало, що ходимо ми не з тих лікарів-спеціалістів. Що треба шукати шляхи більш ефективного лікування, сучасного, що не можна покладатися на долю випадку. Випустиш можливість відкрити дитині нормальні умови розвитку і входження в життя, втратиш час. Потім дитина тобі цього не простить, залишившись на все життя інвалідом. Ми кинулися шукати причини її, тривожить нас поведінки. У Маргарити не працювали аналізатори, вона не сприймала одночасно ряд життєво важливих сигналів: слуху, зору, смаку, нюху, тактильно-шкірного контакту.

Коли Маргарита зосереджувалася на баченні навколишнього світу, вона не могла чути його сигнали. Або ж навпаки. Якщо чула, то не бачила. Страшно все це було, нам, дорослим, рідним спостерігати. Під час їжі у дівчинки включалися смакової і нюховий аналізатори, але зате відключалися інші. Рита упирає ногу в підлогу і тримає під контролем своє становище на стільці. При ходьбі вона чітко ногою прибирала на своєму шляху всі предмети, які нібито заважали переміщатися по квартирі або по іншому приміщенню. Куди б вона не прийшла, вона інтуїтивно максимально намагалася «убезпечити» своє становище. Чашки та склянки відсувалися від краю столу подалі, щоб вона їх, бува, не зачепила. В окремі моменти дитина поводився, як незрячий, але тим не менше – невеликий конструктор і пазли, розкидані на килимі, піднімала і збирала в коробку без сторонньої допомоги …

В 6 місяців життя і пізніше в рік, при проведенні чергових 3 нейросонографію і ЕКГ, ми потрапили на консультацію до фахівців – неонатологам з Німеччини. Крім рекомендації з проведення з дитиною дихальних вправ (Рита дихала поверхово, не на повну діафрагму) і розробку шийного відділу хребта – максимально поворотами голови вправо і вліво – ми від німецьких фахівців рекомендації не отримали.

На консультації у професора офтальмології при огляді Ріти зі столу «впала» лінійка. Дочка підняла предмет, що впав з закритими очима, визначивши його положення по слуху. Але крім висновку щодо дій, викликаним зоровим аналізаторах, більш нічого від нас не вимагали зробити. Рита ловила імпульс корою головного мозку. Тоді ми ще не знали і не розуміли, що дане дослідження не може назвати причину бездіяльності головного мозку через те, що прийнятий пульс не розшифровується.

У центрі Орфа захворювань і в медико-генетичному центрі мою дочку діагностували як абсолютно здорову. Жодного показника на рідкісні (Орфа), метаболічні та генетичні захворювання не вийшли за межі норми. І тоді нам порекомендували зробити аналізи на жахливі мутації генів ДНК – це синдром Ретта і синдром Ангельмана, так як на консиліумі у провідних генетиків України професора, доктора медичних наук і двох кандидатів вони побачили в Маргариті саме ці рідкісні генетичні порушення.

Не довго думаючи, але знаючи про політичний і військовий конфлікт двох країн – я поїхала в Росію. Там, в Москві, в Інституті Молекулярної Генетики – результат складного аналізу отримували за 3 тижні, а в Україні треба було б чекати близько п’яти місяців. Аналіз на мутацію ДНК відправляли до Берліна, а там своя чергу. Жди, коли надішлють відповідь. Чекати я не хотіла і не могла. Дитину треба було рятувати.

По дорозі в Москву ми заїхали на консультацію в медико-генетичний центр в Санкт-Петербурзі, до лікаря Надії Білоног, кандидату медичних наук і відомому генетику-невролога. Але і вона нічого нового після 2-годинної консультації не прояснила мені, повторивши вже поставлений раніше діагноз – розлад аутичного спектру з порушенням зорового сприйняття.

Разом з тим доктор рекомендувала припинити прийом протисудомних засобів. Попутно я звернулася в знаменитий інститут Федорова Санкт-Петербурга з приводу порушення роботи рецепторів зору у дитини. Однак і тут нам сказали, що при такому розладі поведінки і аутичної стереотипии – вони не в змозі нам допомогти. Дитина не контактний.

Разом з тим лікарі північній столиці Росії не підтвердили два страшних діагнозу Ретта і Ангельмана, зробивши аналіз на каріотип і МРТ головного мозку, де все виявилося без структурних змін. У Охматдит мені тоді сказали: не хвилюйтеся, у нас багато дітей ходять без діагнозу, чи не ви перші, чи не ви останні.

Виключивши всю генетику і неврологію, ми пішли по психіатрів України та Італії … Були на консультації в клініці при Інституті ПАГ України у психоневролога – де поставили дитячий ранній аутизм, на консиліумі у головного психіатра України – нічого нового не почули, крім того, що після дообстеження по протоколам МОЗ України – нас підігнали під показники, підтвердивши аутизм та затримку психічного розвитку 1-го рівня.

На той момент моя Маргарита вже перестала розмовляти і повторювати слова і букви. Далі, відштовхуючись від того, що ми «аутенок» – пішли по DAN – протоколу у фахівця з Італії пана Барі. Він систематично наїжджав до Києва для огляду і лікування дітей з психіатричними діагнозами. Відомий зарубіжний доктор згідно з протоколом боровся з вірусами за допомогою біодобавок, аналізом на важкі метали, безглютенової і безказеіновой дієтою, хелірованіем та іншими ліками і методами, але позитивної динаміки як не було, так і немає. Кінцеві результати не втішали.

Тим часом Маргарита все більше йшла в свій світ абстрактного мислення, не включалася до ігрові маніпуляції, що не виявляла алергічну реакцію на ноотропи. Обстановка була жахлива. На той момент нам не підходив жоден препарат. Ми вже «курсами» пройшли Цераксон, Цереброкурин, Церебролізин, Семакс, Кортексин, Актовегін, Церебрум Композитум. Показники імуноглобуліну зашкалювали. На иммунограмме цифри скачуть як на батуті.

Після прийому декількох циклів перерахованих препаратів, на основі розгорнутих показників аналізів, лікар Марцинківський І. А. – спасибі йому величезне за це – заборонив розчерком пера використовувати в лікуванні Ріти нейротерапія. Медичні препарати цієї групи призначати при реабілітації Маргарити не можна.

Мені то спокій тільки снився. Вночі дочка спокійно спала, а вдень ні секунди спокійно не сиділа. Крутилася як дзига. До того ж у нас відкрилися нові болячки. У Ріти виявили синдром ледачого кишечника. Вона ходила в туалет 1 раз в 5-7 днів. Без клізми або гліцеринової свічки справа не обходилося. Її організм пережив важку і неймоверную інтоксикацію. Риті зробили аналіз на Токсікон, і вона пройшла 4 курсу барокамер. Як то кажуть, цього нам тільки і не вистачало.

Я побачила деякі зміни в поведінці дочки. Коли головний мозок під тиском насичується киснем, то її поведінка змінювалося в кращу сторону. Метаболічні процеси в організмі тоді проходили інтенсивніше. На той момент, знайшовши єдине відхилення від норми – герпес 6-го типу, (а ми додатково і повторно здали 58 аналізів), знайшли доктора, який замовив для Маргарити партію імуноглобуліну для попередження від герпетичної залежності.
Бог послав мені тоді можливість потрапити в приватному порядку до професора дитячої психіатрії Булаховою Лідії Олександрівні.

На той момент їй було більше 80 років, але ця людина 3,5 години в домашніх умовах спілкувалася з Маргаритою і на закінчення сказала, що тут присутній порушення зорового сприйняття і важка патологія. Ніякого аутизму професор не знайшла, помітивши, що поставлений колегами діагноз не що інше, як данина моді. Ну що ж. Мода явище приходить і точно також йде. Залишалося, сподіватися на краще.

Природно, висновок обрадувало, але я вирішила регулярно перевіряти наявність важких металів і повторно здавати аналізи на їх наявність спочатку з провокацією, а потім і без неї. Уже перший аналіз показав – ні в крові, ні в нігтях, ні в волоссі моєї дочки не було знайдено виходять за норму вмісту показників вмісту важких металів. Щоб переконатися в сприятливих показниках, я аналізи дочки здавала двічі і в різний час. Так, після укладення доктора Булаховою, ми, як аутисти, «зіскочили» з протоколу Біомед. Ну, а безглютеновая дієта поки так і залишилася за звичкою, чи що.

На той момент «болячки» і мене дістали так, що в пору кричати «караул». Розслаблятися я собі категорично не дозволяла, лікувалася що називається на ходу. Мені лікарі призначили ряд антидепресантів. Метеозалежність проявилася сильна і в січні 2017 роки я попала в лікарню перший раз у своєму житті. Мені двічі робили прокол гайморових пазух. Електроенцефалограма голови показала епісиндром. Після проколів головні болі не втекли. Лікарі двічі провели МРТ голови і шийно-грудного відділу хребта, прописали протиепідемічні засоби і виписали з лікарні додому.

На той момент я змушена була звільнитися з роботи. На моєму утриманні та вихованні був старший син – розумниця і відмінник, і хвора дочка. З чоловіком ми на той момент уже два роки, як розлучилися. Ось в такому положенні і стані, що називається, пройшовши 9 кіл пекла, гуляючи з дочкою в дитячому центрі на Оболоні, і стрибаючи з нею на батуті, ми познайомилися з мамою хлопчика з ЗПР і дізналися про те, що є на світі чарівник, практикуючий лікар, професор Вагіф Мамедович Рахманов. дізналися про оригінальний метод лікування професора Рахманова , про те, що він опонент всієї офіційної медицини, яка намагається лікувати і РАС, і ЗПР і аутизм медикаментозними засобами, то чи ноотропами, то чи нейролептиками. Одним словом гальмуємо розвиток наших стереотипних особливих дітей.

Коркова сліпота. Відгуки про лікування. Маргарита з мамою Наталею

Маргарита з мамою Наталею

Диагноз — коркова сліпота

Пізно, але тоді я про себе вирішила: якщо доля посилає мені такий випадок, знехтувати сигналом понад не можна. Треба спробувати випробувати, випробувати ще й таку можливість, і всі інші, які, можливо, ще надати. Зібравши останні сили і гроші, ми потрапили з декількома томами наявних у нас висновків, епікризів і медичних досліджень на консультацію до Вагифу Мамедович Рахманова.

Їдучи тоді, в перший раз, на зустріч з професором, я тримала в сумці, прописаний дочки рисполепт. Непочату і нерозкриті упаковку. Я й гадки не мала, що ліки так і залишиться лежати в моїй сумці недоторканим. Результат побачення з незвичайним лікарем. Те, що я почула в розмові на консультації у Вагіфа Мамедович – склало все «шестерінки» в моїй голові в чітко працюючий механізм, який він сам і запустив.

Я почувши діагноз – коркова сліпота. Вперше за 5 з половиною років я зрозуміла, що він єдиний, який все пояснив і розставив по своїх місцях. І поведінка дочки так схоже на аутическое захворювання, і відсутність мовлення, і роботу тільки одного, лівої півкулі головного мозку. Пояснив причин не змикання повік дочки при погляді на сильне джерело світла і на Сонце, повну дезорієнтацію на вулиці, ходіння тільки при триманні за руку ведучого, нездатність сприймати картину цілком, а виключно її окремі фрагменти.

Дівчинка при малюванні не може сфокусувати погляд на руці і папері, у неї неправильний метаболічний обмін речовин і поверхневе дихання, неможливість наситити організм киснем в повному обсязі і багато багато іншого. А головне, мабуть, несприйняття інструкцій, нерозуміння зверненої до неї мови … Професор тоді сказав, що сліпоту не лікує і не візьме нас на лікування. Мовляв, пізно. Час втрачено. Звертатися до нього за допомогою треба було значно раніше, коли дитині ледь виповнилося три роки. І не пізніше. Моя наполегливість, мої сльози зворушили серце доброго доктора. Він взяв Маргариту на лікування.

Наші результати лікування у професора Рахманова

Ми залишилися на перший цикл. І вже на першій зустрічі з доктором результат був, що називається в наявності. Маргарита в період сеансу відкрила очі і почала інтенсивно шукати шляхи втечі від «настирливого» людини в білому халаті. Так пройшов один лікувальний сеанс, другий, третій … Потім у нас пройшла алергія на тварин, нам можна було вже спокійно одягнути на вулиці рукавички на ручки.

Їй припав до душі прийом включення і виключення настільної електричної лампи. У басейні відійшла від інструктора і сама пірнула, лягла на воду і розслабилася. Начебто сама собою пройшла боязнь висоти. Вперше спокійно вела себе на підйомнику. Стілець нормалізувався до 1 разу на 2 дні, а не 1 раз в 5-7 днів, як було раніше. Звернену до неї мову сприймає нормально і реагує правильно на питання. З розумінням малює. Харчування стало більш організованим під звичайні страви і їжу. Нам вказали шлях до одужання і ми впевнено тупотіли по ньому.

Доктор Рахманов, низький Вам уклін за ту віру, з якою взялися за дуже складний і рідкісний випадок у вашій багаторічній практиці, за лікування моєї дочки. Дякую Вам за надію, яку поселили в наших душах. Ви дали шанс нашій родині стати щасливою і дружною.

Моя порада тим, хто ще на шляху пошуків. Ніколи не здавайтеся, ніколи не сумнівайтеся, що не сумуйте, слухайте своє серце, тренуйте свій мозок і ставлячи собі питання – завжди шукайте на них відповіді.

Наші контактні телефони:
+ 38050-321-21-38 Кислинская Наталія Миколаївна,
+ 38067-310-00-08 Логовський Олександр Володимирович,
Івано-Франківська область, Україна

Схожі відгуки про лікування
Наталія, мама Данила, 4 роки, Україна
Мене звати Наталя. Я мама Данила, якому 4 роки. Ніколи не думала, що ми зіткнемося з проблемою відсутності мови. Я з освіти психолог, кандидат психологічних наук, педагог. Працюю у вищому навчальному закладі. Проводжу лекції, семінари, практики. Мій звичний стан – це говоріння. Мій син з самого дитинства слухав завжди мій...
Читати повний відгук
мама Катя, син Рома та дочка Лілія, Волинь, Україна
Ставили діагноз ЗМР, риси РАС, гіперактивність. Він не розумів зверненої мови, не дивився в очі, не було вказівного жесту, не відгукувався на ім’я, нічний енурез, не тримав олівця в руці, не помічав дітей, сам по собі у своєму світі. На лікування вперше потрапили у 3,10 років. З Ромою ми пройшли...
Читати повний відгук
мама Давида, Донецька область, Україна
Відгуки (форум) про лікування: Затримка мови, невроз, гіперактивність, Давид 6 років В 4.5 року Давид захворів ларенготрахееітом і потрапив в інфекційну лікарню... І відразу під час цієї хвороби ще в лікарні він начебто "злетів з котушок". Постійно ридав, почав кусатися, дряпатися, битися. Коли приїхали додому почав падати на підлогу, постійні істерики, був себе в лоб з жахливою силою, всіх ображав, почав обпісіваться (енурез). ЦЕ БУВ АТ!!! Дитину як підмінили!...
Читати повний відгук
Читати схожі відгуки