Специфічні розлади мови та мовлення (ЗПРМ) характеризуються порушенням мовного розвитку з раннього віку і значною не відповідністю загальним рівнем когнітивного функціонування. Специфічні порушення мовного розвитку (ЗПРМ) можуть спостерігатися в якості самостійних феноменів без виразних супутніх психічних і поведінкових розладів, що зазвичай зустрічається в легких проявах затримки розвитку мови.
Досить часто специфічні розлади мови (ЗПРМ) супроводжують або ускладнюють певні форми психічних розладів. До них відносять розумову відсталість і близькі до неї стан, гіперкінетичні розлади. Як правило, при вираженій затримці розвитку мови (ЗПРМ) є ряд інших супутніх невротичних розладів.
Професор Рахманов і його пацієнти. Знімок зроблений в київській телестудії після виходу передачі “Здоров’я”
Причина порушення мовного розвитку (ЗПРМ) складна і до кінця не відома. Стан не можно віднести тільки до неврологічних або мовних патологій, сенсорних пошкоджень або загального психічного недорозвинення.
Імовірно в основі порушень – затримка дозрівання нейрональних зв’язків, обумовлена органічним ураженням мовних зон кори. Середовищні фактори можуть впливати на порушення розвитку мови, але вони не мають першорядного значення. Є також дані про значну роль генетичних факторів.
Основний клінічний прояв – пізніше оволодіння розмовною мовою (в порівнянні з віковими нормами), що не відповідає загальному рівню когнітивного функціонування дитини.
Специфічні розлади мови і мовлення включають в себе наступні основні групи розладів: